Дуже сподобалась робота) Та маю кілька зауважень) У кінці квесту " Хай живе мистецтво!" Ґеральт каже Дуду "Ти порадиш собі", але гадаю тут мало би бути "Ти даси ради собі"/"Даси ради собі" І ще, чи можна було б замінити ім'я Jaskiera з Жовтця на Любистка будь ласка?)
Все робе як треба, поки помітив що 1 квест не перекладено "Fools' Gold" той що про свиней, може і ще якісь є Може це через те що квест цей був не на релізі, а входить до складу безкоштовних доповнень
А у вас суто первинна гра чи ще якись модифікації стоять? Якщо стоять, то перекладу потрібно надати найвищій пріорітет і буде як має бути, якщо звісто інші модифікації немають у собі скриптів, що пересилюють чергу на завантаження
Тільки розпочав проходження з вашим перекладом і мушу сказати, що ви реально зробили дуже добру роботу (говорю як професійний перекладач за першим фахом). Радо пройду всю гру з доповненнями, бо і польську люблю, й в українську щиро закоханий, ну і — може, якщо захочете, звісно — стану в нагоді й зможу допомогти з вичитуванням / редагуванням.
А куди вам слати зворотній звʼязок щодо помилок або неточностей, які помічатиму? Бо вже в перші хвилини гри знайшов щонайменш оце:
ОПИСИ ПЕРСОНАЖІВ Єннефер: «… відьмак спіткав круковолосу чарівницею…» — невірний відмінок Єннефер: «… бажанням, яке промовив тоді Ґеральт, нерозривно сплело…» — відсутній сполучник («яке» / «що») Жовтець: «… випускник Оксенфуртськой Академії…» — невірне закінчення (навіть у давній українській мові родовий відмінок прикметників жіночого роду закінчувався на голосну «ѣ», а не на приголосну «й» як у свинособацькій)
Просто кидати все сюди може бути трохи незручно як для вас, так і для користувачів форуму; чи є у вас якість месенджери, куди можна написати, будь ласка — звісно, якщо взагалі є потреба у вичитуванні?
Я до вас з претензією! У вашому моді з’явилася тека modUkrFont з нашого мода! Дозволу на її використання ви в нас не питали, повідомити нас про цей вчинок не зволіли, ви навіть не зазначили про використання чужих матеріалів. Ви так яскраво розписуєте про вашу працю та потребу її поважати, проте інші від вас такої ласки не мають. Ви гучно пишете, що вся робота виконана особисто вами, при цьому тишком-нишком додаєте шматок чужої модифікації (яку заборонено для використання без дозволу, власне, як і вашу).
Вибачте, думаю, що це так. Дякую що написали! Я давно з якогось моду (напевно Ваш) скачав укр фонт, коли сам тестував Ваш та інші переклади, аби пограти, потестувати, спробувати що і як (ще взагалі до будь-якої модифікації чогось чи навіть думки про це).
Мені прибрати цей файл чи можна мені отримати від Вас дозвіл на його використання для гравців? Якщо для дозвілу треба Вас указати, питань нема, аби тільки не було проблем та образ. Вибачте ще раз 🙏
Дякую Вам велике за це! Дякую, що написали мені! У жодному разі не мав на меті Вас образити! Чесно.
Скажіть, якщо буде можливість, чи правильно я все зробив згідно оформленням тексту, буду дуже вдячний за це! Також напишу про Вас в описі під відео на YouTube! Дякую ще раз!
Запозичувати логотипи та анімаційні вставки добро вже не дам. Проте якщо люди хочуть пограти з вашим перекладом та нашими роликами та логотипами, то вони можуть встановити наш мод, знести теки з modUkrTextP01 по modUkrTextP31 та встановити ваш мод.
Скажіть, будь ласка, а що таке "Сила врази"? В український мові слово враза (ураза) має два значення: 1. Несправедливо заподіяна образа, прикрість. 2. Рана. Тобто що це означає? "Сила несправедливо заподіяної образи" чи "Сила рани"? Повна нісенітниця... Англійське Attack power та польське Siła ataku перекладається на українську "Сила атаки" або "Сила удару", тільки так.
Відсебенька "Землевид" то геть поза добром і злом. Українська мова такого слова не знає... Навіщо таке вигадувати, невже не можна написати нормально "Карта світу" або "Мапа світу"?
не вигадував, перше пишуть *псл. razъ «удар», пов’язане чергуванням голосних з rězati «різати»* тож може бути як сила пораннння, сила удару, сила «шкоди», друге запропонували, бо знайшли це слово, що значило «ландкарта», себто карта землі, у литовської або в латиської наче теж карта буде, як *землевид*.
Професійний філолог за п'ятнадцять хвилин вигадає безліч нових слів на цю тему (і на будь-яку задану тему), студент філолог під пивко ще більше:) Тільки це нікому не потрібно, позаяк існує слушне слово - атака.
Землевид. Чудово, тобто це калька з німецької, те що балти калькували це слово не дивно, з огляду на те що німецька шляхта панувала над ними багато століть, аж до 1918 року. Питання в тому, навіщо нам тягнути цю кальку у свою мову замість нашого "Мапа світу"? Доречи, на Словотворі висловлені цілком розумні заперечення проти цього слова: як бути з морськими картами, картами інших планет, картою зоряного неба, мапами нормалей? Землевид акваторії Чорного моря звучить дивно.
Нажаль я не можу зараз встановити переклад, тож оцінюю його тільки за наведеними вами скриншотами. Назви локацій на мапі дуже колоритні, побачив пару нових для себе слів, в цілому жирний плюс. Потім я сходив за посиланням на вашу табличку "Справжні слова української мови", мені стало трохи сумно. Якщо я правильно зрозумів, це перелік "поганих" слів яких ви уникали в перекладі натомість вживаючи "хороші" слова, наведені в правому стовпчику. Будь ласка, скажіть що я помиляюсь, бо цей список це просто жах. Я нічого не маю проти здорового пуризму, але як на мене, це вже занадто.
Ураза замість атака іноді підходить, але от *Zadaje obrażenia od ognia* це вже *шкода* від вогню, не атака.
Щодо інших карт так, не підходить, але для таких як у грі підійшло, бо це мапа земель.
Щодо *справжніх* слів, не всі слова вживав, і не завжди, і не в діалогах. Якщо кажуть *швидко* в діалозі, пишу швидко, то більше стосувалося просто тексту, як на папері. Те саме зі словотвору *злишшю* ніколи не вживав, і то не перелік *поганих* слів, а перелік запозичених/нав'язаних слів, тут уже як дивитися
Дивно землевид чи ні, але та сама мапа, як я зараз глянув, це *The term “map” derives from Latin “mappa,” a word meaning in antiquity a napkin, or a cloth or flag used to signal the start of games*, це якби ми на карту казали серветка чи прапор якийсь, теж дивно звучить, тож це більш звикнути до цього чи не звикати, і так, місцями в текстах переклад може бути незвичним через деякі слова, які я замінив на укр слова, комусь незручно й він жаліється, я це розумію, але так я вирішив при розробці, бо коли українці кажуть, що *фарба/колір/швидко* це укр слова, а *краска/цвіт/бистро* це рос слова, то хочеться плакати.
Якщо йти далі, мені байдуже на слова, як *оригінал* чи щось інше, але коли в нас такі звичайні слова, як *колір* є запозиченням, ну типу - wtf? Okay...
В англійській color теж запозичено, в польській kolor теж, їм Okey:)
Слова "атака, мапа, карта, колір, швидко" запозичені дуже, дуже давно. Так само як багато слів з вашого переліку: барва, бачити, будинок, вага, кімната, крейда, мавпа, малювати, мусити, пляма, рятувати, табір, харчі, шлях, шкода, шукати... Людина вперше чує ці слова в дитинстві від бабусі, а та чула від своєї бабусі, а та від своєї. Ці слова давно стали суто нашими. Мовцю байдуже що написано про їх походження в словнику, для нього вони рідні. Так само як немає різниці між рідними і усиновленими дітьми у добрих батьків.
Нам запізно боротись проти запозичення цих слів, то була справа наших предків а не наша. Наше поле діяльності - сьогодення, те що відбувається з мовою зараз, на наших очах і за нашою участю. Знову вертаюсь до вашого списку. Тільки два приклади. Кордон. Франко-польський матюк, якій чомусь увійшов до офіційного вжитку замість питомого "границя" і зараз майже повністю витіснив його а заразом і "межа". Вояк. Зараз прийнято називати вояків на російський манер прикметником "військовий" а ще потворним канцелярським "військовослужбовець" (калька з рос. "военнослужащий"). Русифікація, суржик, англізми - ось наші нагальні проблеми, а ви, натомість, марнуєте свої зусилля на війну з вітряками.
Стосовно мапи - серветки. Це називається деетимологізація.
А знаєте чому наші слова «не використовують»? От саме тому, що «а краска, границя» *російські* слова, думають українці, і я так думав і використовував інші слова, а предки наші вибору такого особливого не мали під окупаціями. Навіть «від» замість «од» почали вживати, якщо не помиляюся, бо це «відрізняється від поляків і рос», тож якщо це правда, то говорити про інші слова, які є нашими, але напевно було змінені, бо не хочуть мати чомусь «російські» слова, уже й не треба, якщо навіть «од» на «від» міняють (а слова до речі й не рос, як мінімум краска й тд).
Я від «мами» чув російську, від тата російську, від діда російську, що мені тепер — не говорити українською, бо моя мама говорила рос, її мама говорила рос і це для мене рідне? Ні, так само в нас є деякі «плями» в мові, які були навʼязані чи взяті, щоб «відрізнятися» і деякі прибрати легко, деякі ні, деякі неможливо, перейти й змінити потребує часу й звички. Як я й казав, на тяжкі слова типу оригіналу чи компʼютер чи телефон, екран мені байдуже, але що ми за люди, які не можуть «колір» своїм словом сказати? Чи дах? Чи швидкість? Базові речі, якім тисячи років, а ми не маємо свої слова? Маємо. Англійська так, дуже багато запозичень, але мені на англійську байдуже, знати треба, але я не англієць, щоб за неї боротися.
Але якщо вертатися до «бабуся/мама/дід» тощо говорили так і так, і це є для людини «її справжня мова» то на Донбасі вже не заговорять українською, чи в Харкові й тд, а в інших місцях України не почнуть говорити правильніше 🙅♂️ Тож вивчати інші слова, або мінятися — не пізно, так само, як і говорити українською, незалежно від як говорили найближчі родичі, ми «строїмо» своє майбутнє й майбутнє України, забувати історію, звісно, не слід, але мінятися можна завжди.
І так, здебільшого мовцю байдуже що за слово, звідки воно, але так само можна й про суржик казати, так говорили батьки, прадіди, багатьом байдуже правильно чи ні, нащо суржик особі викидати й мінятися, якщо так говорять уже багато десятиліть для нього, і слова «нравіця» чи «поняв» є йому рідними? Звісно немає чому мінятися тоді.
Завернули ми в хащі-нетрі. Здається коменти не краще місце для такої бесіди, тож повернімось до нашої теми.
Непогано було б попередити користувачів що вони отримають не вповні літературний переклад з вкрапленнями вашої особистої гри в слова, напишіть про це прямим текстом в Description. Зробіть короткий словничок неологізмів з тлумаченням, наявний список "Справжніх слів..." не зовсім те. Напевно в такого штибу творчості нема нічого поганого, просто треба інформувати людей про ваш підхід.
"Літературна" за яку ти топиш - це совкова форма полтавського варіянту наддніпрянського діалекту, яка не враховувала українські правила, вимову, діалекти, мала вилучені неугодні кацапам слова і була змінена для схожості з язиком. Поцікався історією Чехії. Їх мову німці знищували з 13 століття мабуть, тому після отримання незалежності їм довелося створювати багато слів заново, бо вони або не мали їх зафіксованими на папері, або навіть не мали можливості для багатьох явищ їх придумати. Але все рівно їм ніщо не завадило відмовитись від німецької, і соромно не було. До речі, сором від застосування розмовної(архаїчної, тощо) української(чи діалектів, наприклад, бо в УНР\ЗУНР видавали\писали книги ними) у різних жанрах теє совковий наратив - "українською або літературною або ніяк, патаму я буду на рускам".
Свою позицію я навів в попередніх дописах, здається висловився досить ясно, добавити нема чого.
Якщо ваш кінцевий абзац то завуальований докір мені, гадаю я його не заслужив, хіба я критикував автора за вживання "оружжя, краска, цвіт, бистро"? Ні, тільки за "новояз" і за безпідставне і довільне викидання слів.
Доречи, сучасна українська літературна мова народилась в 1928 році в місті Харкові, тож нема нічого дивного що в часи УНР\ЗУНР писали дещо інакше:)
А ти не заспокоїшся ніяк у своїй неосвіченості - Скрипниківка створювалась в Харкові(просто тому, що совок зробив місто столицею і всі установи там базувались), але науковцями та літераторами з усієї України, тому вона враховувала всю повноту мови. От тільки в тридцятих її та її авторів винищили, і "сучасна українська літературна"(точніше совковий її варіянт) не мала з нею майже нічого спільного до 2014, коли потроху стали відроджувати та відновлювати.
Дякую, що переказали мені Вікіпедію. Плюс сто до моєї освічености. А скажіть, будьласочка, як по-вашому можна прищепити до обговорюваної теми цю достобіса корисну інформацію?
Так багатьох вчених вбили... Минуло сто років і нічого не змінилось, той самий клятий упир знов ссе з України кров...
155 comments
У кінці квесту " Хай живе мистецтво!" Ґеральт каже Дуду "Ти порадиш собі", але гадаю тут мало би бути "Ти даси ради собі"/"Даси ради собі"
І ще, чи можна було б замінити ім'я Jaskiera з Жовтця на Любистка будь ласка?)
А загалом - дякую за пророблену роботу)
Може це через те що квест цей був не на релізі, а входить до складу безкоштовних доповнень
І так, там окрема тека для цього була в DLC, не пам'ятаю яка... але дивно...
четверте проходження без модів важко вже починати)
Загалом переклад супер
Тільки розпочав проходження з вашим перекладом і мушу сказати, що ви реально зробили дуже добру роботу (говорю як професійний перекладач за першим фахом). Радо пройду всю гру з доповненнями, бо і польську люблю, й в українську щиро закоханий, ну і — може, якщо захочете, звісно — стану в нагоді й зможу допомогти з вичитуванням / редагуванням.
А куди вам слати зворотній звʼязок щодо помилок або неточностей, які помічатиму? Бо вже в перші хвилини гри знайшов щонайменш оце:
ОПИСИ ПЕРСОНАЖІВ
Єннефер: «… відьмак спіткав круковолосу чарівницею…» — невірний відмінок
Єннефер: «… бажанням, яке промовив тоді Ґеральт, нерозривно сплело…» — відсутній сполучник («яке» / «що»)
Жовтець: «… випускник Оксенфуртськой Академії…» — невірне закінчення (навіть у давній українській мові родовий відмінок прикметників жіночого роду закінчувався на голосну «ѣ», а не на приголосну «й» як у свинособацькій)
Просто кидати все сюди може бути трохи незручно як для вас, так і для користувачів форуму; чи є у вас якість месенджери, куди можна написати, будь ласка — звісно, якщо взагалі є потреба у вичитуванні?
Так, помилки точно є ще десь, без цього поки ніяк o.o
Вибачаюся, що довго сюди не заходив і не відповідав!
https://discord.com/invite/a8C7pEy
Це Discord сервер (мій), тут є канал Галерея, тож туди мені іноді кидають світлини, якщо є помилки c:
Зараз виправив помилки зверху, уже завантажую нову версію <3
Так, я радив би переглянути відео, якщо будуть питання, спробую відповісти.
У вашому моді з’явилася тека modUkrFont з нашого мода!
Дозволу на її використання ви в нас не питали, повідомити нас про цей вчинок не зволіли, ви навіть не зазначили про використання чужих матеріалів.
Ви так яскраво розписуєте про вашу працю та потребу її поважати, проте інші від вас такої ласки не мають.
Ви гучно пишете, що вся робота виконана особисто вами, при цьому тишком-нишком додаєте шматок чужої модифікації (яку заборонено для використання без дозволу, власне, як і вашу).
Мені прибрати цей файл чи можна мені отримати від Вас дозвіл на його використання для гравців? Якщо для дозвілу треба Вас указати, питань нема, аби тільки не було проблем та образ. Вибачте ще раз 🙏
Скажіть, якщо буде можливість, чи правильно я все зробив згідно оформленням тексту, буду дуже вдячний за це! Також напишу про Вас в описі під відео на YouTube! Дякую ще раз!
Запозичувати логотипи та анімаційні вставки добро вже не дам. Проте якщо люди хочуть пограти з вашим перекладом та нашими роликами та логотипами, то вони можуть встановити наш мод, знести теки з modUkrTextP01 по modUkrTextP31 та встановити ваш мод.
В український мові слово враза (ураза) має два значення:
1. Несправедливо заподіяна образа, прикрість.
2. Рана.
Тобто що це означає? "Сила несправедливо заподіяної образи" чи "Сила рани"? Повна нісенітниця...
Англійське Attack power та польське Siła ataku перекладається на українську "Сила атаки" або "Сила удару", тільки так.
Відсебенька "Землевид" то геть поза добром і злом. Українська мова такого слова не знає... Навіщо таке вигадувати, невже не можна написати нормально "Карта світу" або "Мапа світу"?
https://slovotvir.org.ua/words/karta-heohrafiia
не вигадував, перше пишуть *псл. razъ «удар», пов’язане чергуванням голосних з rězati «різати»* тож може бути як сила пораннння, сила удару, сила «шкоди», друге запропонували, бо знайшли це слово, що значило «ландкарта», себто карта землі, у литовської або в латиської наче теж карта буде, як *землевид*.
Землевид. Чудово, тобто це калька з німецької, те що балти калькували це слово не дивно, з огляду на те що німецька шляхта панувала над ними багато століть, аж до 1918 року. Питання в тому, навіщо нам тягнути цю кальку у свою мову замість нашого "Мапа світу"? Доречи, на Словотворі висловлені цілком розумні заперечення проти цього слова: як бути з морськими картами, картами інших планет, картою зоряного неба, мапами нормалей? Землевид акваторії Чорного моря звучить дивно.
Нажаль я не можу зараз встановити переклад, тож оцінюю його тільки за наведеними вами скриншотами. Назви локацій на мапі дуже колоритні, побачив пару нових для себе слів, в цілому жирний плюс. Потім я сходив за посиланням на вашу табличку "Справжні слова української мови", мені стало трохи сумно.
Якщо я правильно зрозумів, це перелік "поганих" слів яких ви уникали в перекладі натомість вживаючи "хороші" слова, наведені в правому стовпчику. Будь ласка, скажіть що я помиляюсь, бо цей список це просто жах. Я нічого не маю проти здорового пуризму, але як на мене, це вже занадто.
Ураза замість атака іноді підходить, але от *Zadaje obrażenia od ognia* це вже *шкода* від вогню, не атака.
Щодо інших карт так, не підходить, але для таких як у грі підійшло, бо це мапа земель.
Щодо *справжніх* слів, не всі слова вживав, і не завжди, і не в діалогах. Якщо кажуть *швидко* в діалозі, пишу швидко, то більше стосувалося просто тексту, як на папері. Те саме зі словотвору *злишшю* ніколи не вживав, і то не перелік *поганих* слів, а перелік запозичених/нав'язаних слів, тут уже як дивитися
Дивно землевид чи ні, але та сама мапа, як я зараз глянув, це *The term “map” derives from Latin “mappa,” a word meaning in antiquity a napkin, or a cloth or flag used to signal the start of games*, це якби ми на карту казали серветка чи прапор якийсь, теж дивно звучить, тож це більш звикнути до цього чи не звикати, і так, місцями в текстах переклад може бути незвичним через деякі слова, які я замінив на укр слова, комусь незручно й він жаліється, я це розумію, але так я вирішив при розробці, бо коли українці кажуть, що *фарба/колір/швидко* це укр слова, а *краска/цвіт/бистро* це рос слова, то хочеться плакати.
Якщо йти далі, мені байдуже на слова, як *оригінал* чи щось інше, але коли в нас такі звичайні слова, як *колір* є запозиченням, ну типу - wtf? Okay...
Слова "атака, мапа, карта, колір, швидко" запозичені дуже, дуже давно. Так само як багато слів з вашого переліку: барва, бачити, будинок, вага, кімната, крейда, мавпа, малювати, мусити, пляма, рятувати, табір, харчі, шлях, шкода, шукати... Людина вперше чує ці слова в дитинстві від бабусі, а та чула від своєї бабусі, а та від своєї. Ці слова давно стали суто нашими. Мовцю байдуже що написано про їх походження в словнику, для нього вони рідні. Так само як немає різниці між рідними і усиновленими дітьми у добрих батьків.
Нам запізно боротись проти запозичення цих слів, то була справа наших предків а не наша. Наше поле діяльності - сьогодення, те що відбувається з мовою зараз, на наших очах і за нашою участю.
Знову вертаюсь до вашого списку. Тільки два приклади.
Кордон. Франко-польський матюк, якій чомусь увійшов до офіційного вжитку замість питомого "границя" і зараз майже повністю витіснив його а заразом і "межа".
Вояк. Зараз прийнято називати вояків на російський манер прикметником "військовий" а ще потворним канцелярським "військовослужбовець" (калька з рос. "военнослужащий").
Русифікація, суржик, англізми - ось наші нагальні проблеми, а ви, натомість, марнуєте свої зусилля на війну з вітряками.
Стосовно мапи - серветки. Це називається деетимологізація.
Я від «мами» чув російську, від тата російську, від діда російську, що мені тепер — не говорити українською, бо моя мама говорила рос, її мама говорила рос і це для мене рідне? Ні, так само в нас є деякі «плями» в мові, які були навʼязані чи взяті, щоб «відрізнятися» і деякі прибрати легко, деякі ні, деякі неможливо, перейти й змінити потребує часу й звички. Як я й казав, на тяжкі слова типу оригіналу чи компʼютер чи телефон, екран мені байдуже, але що ми за люди, які не можуть «колір» своїм словом сказати? Чи дах? Чи швидкість? Базові речі, якім тисячи років, а ми не маємо свої слова? Маємо. Англійська так, дуже багато запозичень, але мені на англійську байдуже, знати треба, але я не англієць, щоб за неї боротися.
Але якщо вертатися до «бабуся/мама/дід» тощо говорили так і так, і це є для людини «її справжня мова» то на Донбасі вже не заговорять українською, чи в Харкові й тд, а в інших місцях України не почнуть говорити правильніше 🙅♂️ Тож вивчати інші слова, або мінятися — не пізно, так само, як і говорити українською, незалежно від як говорили найближчі родичі, ми «строїмо» своє майбутнє й майбутнє України, забувати історію, звісно, не слід, але мінятися можна завжди.
І так, здебільшого мовцю байдуже що за слово, звідки воно, але так само можна й про суржик казати, так говорили батьки, прадіди, багатьом байдуже правильно чи ні, нащо суржик особі викидати й мінятися, якщо так говорять уже багато десятиліть для нього, і слова «нравіця» чи «поняв» є йому рідними? Звісно немає чому мінятися тоді.
Непогано було б попередити користувачів що вони отримають не вповні літературний переклад з вкрапленнями вашої особистої гри в слова, напишіть про це прямим текстом в Description. Зробіть короткий словничок неологізмів з тлумаченням, наявний список "Справжніх слів..." не зовсім те. Напевно в такого штибу творчості нема нічого поганого, просто треба інформувати людей про ваш підхід.
До речі, сором від застосування розмовної(архаїчної, тощо) української(чи діалектів, наприклад, бо в УНР\ЗУНР видавали\писали книги ними) у різних жанрах теє совковий наратив - "українською або літературною або ніяк, патаму я буду на рускам".
Свою позицію я навів в попередніх дописах, здається висловився досить ясно, добавити нема чого.
Якщо ваш кінцевий абзац то завуальований докір мені, гадаю я його не заслужив, хіба я критикував автора за вживання "оружжя, краска, цвіт, бистро"? Ні, тільки за "новояз" і за безпідставне і довільне викидання слів.
Доречи, сучасна українська літературна мова народилась в 1928 році в місті Харкові, тож нема нічого дивного що в часи УНР\ЗУНР писали дещо інакше:)
Так багатьох вчених вбили... Минуло сто років і нічого не змінилось, той самий клятий упир знов ссе з України кров...
а написано може бути: *нюхає* «текст».
а так, працюватиме